Росія використовує неправдивий історичний наратив, щоби звинуватити сусідні країни у фашизмі чи прихильності до Гітлера, заявили історики під час кінофестивалю «Непокірні, Незламні, Прокляті» у Ґдині. У рамках дискусії «Російська політична дезінформація» наголошувалося, що з 2014 року саме Україна, замість країн Балтії, стала головним лиходієм російської пропаганди.
Доктор Єжи Роґозінський із Інституту Пілецького підкреслив, що російська політична дезінформація базується на трьох стовпах: відсутність заморських колоній у Російській і радянській імперіях, монополія на архіви та міфологія Великої Вітчизняної війни. Дослідник оцінив, що останнім часом набуває актуальності підкреслення російсько-українсько-білоруської єдності. «У листопаді минулого року я прочитав про дуже велику етнографічну виставку, напевно, організовану Кунсткамерою, яка мала підкреслити духовну та культурну єдність росіян, українців і білорусів. Тоді я запалив червоне світло, у мене була правильна інтуїція, тому що ці аргументи справді домінували у промові Путіна 24 лютого — тема національної єдності, яка випередила всі інші», — пояснив історик із Інституту Пілецького. Доктор Єжи Роґозінський додав, що Росія переклала тягар звинувачень у підтримці нацистів із країн Балтії на Україну.
Директор естонського Інституту історичної пам'яті Тоомас Хійо заявив, що раніше Росія використовувала цей наратив проти Естонії чи Латвії, щоби дискредитувати їх в очах американців і заблокувати їхній вступ до НАТО. Тоомас Хійо зазначив, що після нападу на Україну пропаганда Путіна могла бути спрямована на російськомовну меншину в Естонії, а також біженців із України. «Люди, які частіше спілкуються з російськомовними естонцями, намагаються уникати обговорення війни в Україні. Крім того, в Естонії є 50 тисяч біженців із України, не всі вони говорять українською. Тому я би сказав, що сьогодні в Естонії є певні підстави для путінської пропаганди», — оцінив він.
Директор Інституту історичної пам'яті Естонії додав, що хоча влада Таллінна вирішила вимкнути російськомовні телеканали, 30 відсотків населення країни все ще розмовляє мовою східного сусіда. Тоомас Хіо зазначив, що серед цього населення понад 70 тисяч осіб мають російське громадянство, кілька тисяч — білоруське. «Після того, як почалася війна, перед цими людьми стоїть питання, до кого бути лояльними», — додав естонський історик.
IAR/С.Ч.